КОНСПІРАТИ́ВНИЙ, а, е. Пов’язаний з конспірацією; таємний. Підпільний райком партії влаштував конспіративне засідання (Юрій Яновський, II, 1954, 22); Старі більшовики в свій час уміли добре організувати конспіративні квартири, явки, паролі, шифри (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 9).
КОНСПІРАТИВНИЙ
Тлумачення слова