КОНКУРУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Боротися з ким-небудь за досягнення кращих наслідків; змагатися. Він почав звисока пояснювати Завадці, що українська економіка розвивається двома шляхами: кооперативним і приватним, при обопільній згоді не конкурувати між собою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 137);
// Витримувати конкуренцію з чим-небудь. У всьому світі захоплюються білизною й прозорістю поліського фарфорового посуду, який успішно конкурує з витворами кращих зарубіжних майстрів (Радянська Україна, 3.II 1966, 4).
2. Брати участь у конкуренції (у 2 знач.). З жахом пригадувала вона, як ставилися цехи до вільних ремісників, що наважувались із ними конкурувати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 114); Капіталісти конкурують.. один з одним (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 130).