КОНКУРЕ́НТ, а, чол.
1. Той. хто конкурує з ким-небудь. [Убийбатько:] Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (Іван Микитенко, I, 1957, 414);
// Те, що конкурує з чим-небудь. Серйозним конкурентом Боспору в хлібній торгівлі в 30-х роках V ст. до н. е. була Феодосія (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 278).
2. розм. Учасник конкурсу.