КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, жін.
1. У католицькій церкві — об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів.
2. Адміністративний орган при римському папі, що займається певним колом питань. Свята конгрегація вимагає, щоб він якнайшвидше перейшов до іншої родини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 153).