КОНФОРМІ́ЗМ, у, чол. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. Справжній колектив виховує свідому солідарність особи з своїми цілями та ідеалами на відміну від конформізму — пристосування заради того, щоб не залишитися в ізоляції, не нажити неприємностей (Знання та праця, 10, 1973, 19).
КОНФОРМІЗМ
Тлумачення слова