КОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до конфіскувати. Небіжчикові дала казна на виплат.. конфісковане на Волині в польського повстанця дідича ще друге село (Нечуй-Левицький, I, 1956, 598); В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон (Олесь Гончар, II, 1959, 74).
КОНФІСКОВАНИЙ
Тлумачення слова