КОНДИЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Який відповідає кондиції (у 1 знач.). Високоякісні вина можна виробляти тільки з своєчасно зібраного стиглого кондиційного винограду (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 176); Буре вугілля, яке містить 8 процентів смоли, вважається кондиційним (Знання та праця, 4, 1966, 13); Кондиційне насіння.
КОНДИЦІЙНИЙ
Тлумачення слова