КОНДЕНСО́ВАНИЙ, а, е.
1. спец. Дієпр. пас. мин. ч. до конденсувати 1, 3;
// у знач. прикм. Велетенські вікна, здається, всотують у себе світло потужних електроламп і конденсованими пасмами передають його на майдан (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276); Конденсована волога.
2. перен. Стислий, стиснений. Романтичний пафос, властивий творчій натурі Гончара, породив у нього прагнення до образів особливо містких, згущених, конденсованих (Про багатство літератури, 1959, 233); Кожен розділ роману «Вершники» має всі особливості новели.., де відчувається суворий відбір фактів та конденсоване художнє мислення (Радянське літературознавство, 2, 1958, 24).