КОНЦЕ́СІЯ, ї, жін.
1. Договір, на підставі якого уряд або місцеві органи самоврядування передають на певних умовах громадянам своєї країни, чужоземцям або іншим державам право експлуатації лісів, надр, підприємств і т. ін. Пролетарська влада з допомогою концесій може забезпечити собі угоду з капіталістичними державами передових країн.. (Ленін, 32, 1951, 160); В селі були вже чотири шинки і на п’ятий годі було дістати концесії (Іван Франко, I, 1955, 96); Вільна торгівля, декрет про концесії і оренду, заміна продрозверстки продподатком, нове виділення лісового фонду хліборобам вселило великі надії (Михайло Стельмах, II, 1962, 283).
2. Підприємство, організоване на підставі такого договору. Порадив ще мені купець знайти собі солідного напарника до концесії (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 124); Ще не загоїлася рана, як його примусили працювати на бавовниковій плантації англійської концесії (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 202).