КОНЦЕ́РТНИЙ, а, е. Прикм. до концерт. Виступали [аматори] на концертній естраді (Іван Франко, VI, 1951, 252); В Колонному залі Української філармонії ми прослухали велику концертну програму народного хору (Літературна газета, 12.IV 1951, 3);
// Признач. для концертів. От до концертної ми вирушили зали (Максим Рильський, Мости, 1948, 77).
▲ Концертний рояль — рояль великого розміру (на відміну від кабінетного). На помості самотньо стояли два концертні роялі (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 66).
КОНЦЕРТНИЙ
Тлумачення слова