КОНЦЕРТМЕ́ЙСТЕР, а, чол.
1. Той, хто керує групою виконавців в оркестрі (перший скрипаль, альтист і т. ін.). Від концертмейстера залежить рівень всього концерту (Вечірній Київ, 13.III 1957, 3); Раніше функції диригента виконував скрипаль-концертмейстер, органіст, клавесиніст тощо (Мистецтво, 2, 1966, 24).
2. Той, хто виконує соло в симфонічному або оперному оркестрі. Марія грала стоячи.. Але від того звуки не стали слабішими.. Була в них пристрасть, і гнів, ..і кохання, яких не звідував жоден концертмейстер світу (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 162).
3. Піаніст, який допомагає виконавцям учити їх партії та акомпанує їм під час концертів. Досвідчені митці, диригенти, режисери, концертмейстери невтомно викохують.. прекрасний квітник талантів (Мистецтво, 3, 1959, 14).