КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, ується, недок.
1. Збиратися, скупчуватися, зосереджуватися в одному місці. [Криштоф:] Дрібна продукція пережила свій вік — капітал концентрується (Іван Франко, IX, 1952, 363);
// перен. Зосереджуватися на чому-небудь. Офіцери скерували свої сили проти заводу, бо там концентрувалася воля до боротьби (Юрій Яновський, II, 1954, 111); Дія у повісті «Причепа» [І. Нечуя-Левицького] починається відразу, увага читача концентрується на смішних і безглуздих розмовах та вчинках священиків (Радянське літературознавство, 1, 1963, 28).
2. хім. Ставати густішим, згущуватися (про розчини),
3. гірн. Збагачуватися (про корисні копалини).
4. Пас. до концентрувати.