КОН’ЮНКТУ́РНИЦТВО, а, сер., зневажл. Поведінка, ставлення когось до кого-, чого-небудь, залежне від кон’юнктури, що склалася в даний момент. Поет різко виступає проти тієї життєвої філософії, що фактично виправдовує кон’юнктурництво, громадянську індиферентність (Літературна Україна, 12.I 1968, 2).
КОН’ЮНКТУРНИЦТВО
Тлумачення слова