КОМПЛЕКТУВА́ТИСЯ, ується, недок.
1. Набиратися в комплект (у 2 знач.), входити до нього. Кадри українського дореволюційного театру комплектувалися з найрізноманітніших верств суспільства (Минуле українського театру, 1953, 61); Головатого приваблювало море, приваблювали відчайдушні човнярі, що комплектувалися майже виключно з запорізької сіроми (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 81).
2. Пас. до комплектувати. За бажанням самих учнів та їх батьків у ряді шкіл комплектуються класи з виробничим навчанням (Наука і життя, 12, 1958, 7).