КОМПАНЬЙО́НКА, и, жін. Жіночий рід до компаньйон 1, 3. — Пустив я твою компаньйонку чи економку додому на тиждень, а вона от і забарилась (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 247); * У порівняннях. В товаристві двох гусей, Що були мов компаньйонки І в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Леся Українка, IV, 1954, 189).
КОМПАНЬЙОНКА
Тлумачення слова