КОМІ́СІЯ, ї, жін.
1. Група осіб, якій доручено розв’язувати певні питання. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); На третій рік — чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (Іван Франко, II, 1950, 48); Дорка пройшла комісію, котра визнала її здоровою (Юрій Яновський, Мир, 1956, 72); Приймальна комісія; Виборча комісія.
2. Орган державного управління, який виконує певні функції. Державна планова комісія УРСР.
3. Доручення, пов’язане з купівлею (продажем), за виконання якого встановлюється певна винагорода.
Брати (взяти) на комісію — брати для (продажу) за певну винагороду. Книгарня бере книжки на комісію (Леся Українка, V, 1956, 100); Здавати (здати) на комісію — давати посередникові для продажу за певну винагороду.