КОХА́НО, присл.
1. Кохаючи, виявляючи кохання (у 1, 2 знач.). Ті хороші білі руки Знов кохано обіймають (Леся Українка, IV, 1954, 110).
2. Лагідно, ніжно. Тьохкає кохано соловейко (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 526);
// ірон. Любо та кохано Прийшли, взяли сіромаху Та й повезли з дому.. Прямо до прийому (Тарас Шевченко, II, 1953, 107).