КОФЕЇ́Н, у, чол. Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю та ін.; застосовується в медицині як тонізуючий засіб. — Що! Серце? Дайте мені кофеїну, камфори.., — я повинен діяти (Юрій Яновський, I, 1954, 161); Внаслідок вмісту кофеїну чай має і тонізуючі властивості (Українські страви, 1957, 284).
КОФЕЇН
Тлумачення слова