КОЦЮБНУТИ, ну, неш; мин. ч. коцюб і коцюбнув, ла, ло; недок., розм. Те саме, що клякнути 1; дубіти. Вічно на собачому холоді, коцюбнуть руки, здається, навіть кров холоне в жилах (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 126); Шинелі погано захищали від холоду, люди коцюбли, але не робили жодного руху, щоб зігрітись (Микола Трублаїні, I, 1955, 46).
КОЦЮБНУТИ
Тлумачення слова