КОЧОВИ́ЩЕ, а, сер. Стоянка кочовиків (у 1 знач.) і територія, де вони кочують. Далі бранця не питав він, Всіх половців навертав він, В кочовища поспішив (Іван Франко, XIII, 1954, 374); Обважнілий ясиром, .. повертається [ширинський бей] до своїх кочовищ (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 136).
КОЧОВИЩЕ
Тлумачення слова