КО́ЧЕТ, а, чол. Пристосування на човні для прикріплення весла; гніздо для весла. Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді. Бабайки тихо ворушились в кочетах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227); Весла без діла лежали в кочетах, бо посудину несло водою і без того надто хутко (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 307).
КОЧЕТ
Тлумачення слова