КОЧЕГА́РКА, и, жін., техн. Приміщення, де містяться печі парових казанів. Лагодили каюти і камбуз, наводили порядок у машинному відділі та в кочегарці (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 186); Кілька ранків я крадькома приходив на подвір’я кочегарки (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 70).
КОЧЕГАРКА
Тлумачення слова