КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, сер. Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо. Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 203); У книгосховищах Державної публічної бібліотеки СРСР імені В. І. Леніна панує глибока, майже урочиста тиша (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
КНИГОСХОВИЩЕ
Тлумачення слова