КНИГОЛЮ́Б, а, чол. Любитель книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб, Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів… Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Терень Масенко, Життя.., 1960, 35); А. Ю. Кримський був пристрасним книголюбом. Протягом всього свого життя він зібрав величезну робочу особисту бібліотеку (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 81).
КНИГОЛЮБ
Тлумачення слова