КНЯЗЮВА́ННЯ, я, сер., іст. Дія за значенням князювати. Можна зрозуміти ту постійну й напружену боротьбу руських князів за князювання в Києві, якою характеризується політична історія Русі XII — першої половини XIII ст. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 566); Київська Русь у другій половині X ст., за князювання Володимира (близько 978—1015 рр.), досягла значного політичного й культурного розвитку (Історія української літератури, I, 1954, 25).
КНЯЗЮВАННЯ
Тлумачення слова