КНЯ́ЖИЙ, а, е, іст., рідко. Те саме, що князівський. І на тілі, На княжім білім, помарнілім Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); — Тут живе княжий старий лакей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 161).
КНЯЖИЙ
Тлумачення слова