КНЕ́ХТИ, ів, мн. (одн. кнехт, а, чол.). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання канатів, снастей. Андрій і Марко скочили на берег і почали кріпити трос, обмотуючи ним береговий кнехт (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 16); На пароплав було перетягнено солідний сталевий трос, його приладнали до кормових кнехтів (Юрій Яновський, II, 1954, 94).
КНЕХТИ
Тлумачення слова