КМЕТ, а, КМЕТЬ, я, чол., заст. Селянин, хлібороб. Два кметі, пан третій (Номис, 1864, № 1175); — Така хіба воля небесна була, щоб кмет їв свій хліб тільки в поті чола, а пан їв і дарма й за гроші?.. (Леся Українка, I, 1951, 439);
// Кріпак, наймит. А той народ, що з-за Дніпра Колись од лядської неволі Сюди прийшов шукать добра, ..Став кметом пана і потяг Свій піт гарячий в панські скрині… (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 199).
КМЕТ
Тлумачення слова