КЛИНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Формою, виглядом схожий на клинець (у 1 знач.). Варчук подає вузьку руку, похитує клинцюватою головою (Михайло Стельмах, II, 1962, 44); Всі мимохіть глянули на Коржа, що сидів.. і нервово кошлатив клинцювату борідку (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 117).
КЛИНЦЮВАТИЙ
Тлумачення слова