КЛУ́НОЧОК, чка, чол. Зменш. до клунок 1, 2. І внучатам із клуночка Гостинці виймала: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці (Тарас Шевченко, I, 1951, 320); Бабуся з лозиною і клуночком жене каченят на луку (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 476).
КЛУНОЧОК
Тлумачення слова