КЛОПОТУ́ХА, и, жін., розм. Жіночий рід до клопотун. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнього жупана пороздавала своїм діткам (Словник Грінченка); * Образно. Як бригадир третьої бригади, цілком готової до сівби, він радів приходу весни і вітав її тихою.. посмішкою, ніби говорив: «Давай, давай, клопотухо, давай, мила, зачекалися ми тебе…» (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 73).
КЛОПОТУХА
Тлумачення слова