КЛОБУ́К, а, чол. Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, який носять православні ченці. Чернець мій встав. Надів клобук, взяв патерицю, Перехристився [перехрестився], чотки взяв… І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав (Тарас Шевченко, II, 1953, 38); Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі.. Чорний клобук до очей прикривав йому рожеве обличчя (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 149).
КЛОБУК
Тлумачення слова