КЛЮЧИ́НА, и, жін. Те саме, що жердина 1. Молодиця.. тягне воду з колодязя… Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню під напором дебелої руки на ключину (Панас Мирний, III, 1954, 402); Парубки ключин чотири вирубають (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 64);
// Жердина, якою притискують солому на скирті або солом’яній покрівлі.
КЛЮЧИНА
Тлумачення слова