КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до ключник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 48); Ключниця винувато посміхнулась, що зразу не впізнала гостей, і з низьким поклоном запросила їх сідати (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 83).
КЛЮЧНИЦЯ
Тлумачення слова