КЛЯП, а, чол. Шматок ганчірки тощо, який всовують у рот людині, щоб не кричала; затичка. З вартовими біля воріт управились, навіть не пустивши в діло «фінок», просто забили кляпами кожному з них рота і кинули в кучугуру під паркан (Андрій Головко, II, 1957, 567).
КЛЯП
Тлумачення слова