КЛЯКА́ТИ, аю, аєш, недок., КЛЯКНУ́ТИ, ну, неш, док. Ставати, падати на коліна. Ніхто його [обряду] докладно В повній цілості не знає. Чи клякати, чи стояти (Іван Франко, X, 1954, 100); Іван клякнув механічно коло ліжка, поклав голову на подушку (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 95).
КЛЯКАТИ
Тлумачення слова