КЛІ́ЗМА, и, жін.
1. Введення рідини в порожнину прямої кишки з лікувальною або діагностичною метою. При тетанії роблять клізму з 2% розчину хлоралгідрату (Хвороби дитячого віку, 1955, 133); [Лісова:] Він [лікар] прийшов, дав якихось крапель, поставив дівчинці клізму, ще щось, і тепер як рукою зняло! (Іван Кочерга, II, 1956, 501).
2. Прилад для введення рідини в порожнину прямої кишки.