КЛІТЬОВИ́Й, а, е. Прикм. до кліть
1. Метрів за п’ятнадцять-двадцять від поверхні.. електрозварник зшивав клітьові провідники (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 316).
2. у знач. ім. клітьовий, вого, чол. Працівник, що обслуговує кліть (у 1 знач.). Стовбур шахти поглинув кліть з чорненьким, у шкірянці, чоловіком.. Чекали довго, напружено.. Нарешті клітьовий метнувся до держака і енергійним рухом смикнув важіль (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 199).