КЛІ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до кліпати. Карпо навіть не одхилив голови й не кліпнув очима (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); Старий лісівник якось зразу зів’яв, стомлено кліпнув віями (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 22); Рудий Панас кліпнув оком на сивого Марка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 389); Кліпнула сигнальна лампочка. закрутилась верхня лебідка, намотуючи сталевий трос (Юрій Яновський, II, 1954, 148).
КЛІПНУТИ
Тлумачення слова