КЛЕРИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клерикалізму й клерикалів. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 151); У боротьбі проти поширення клерикальної літератури Леся Українка створює ряд популярних брошур (Наука і життя, 3, 1958, 42);
// Власт. клерикалам. Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); Клерикальний дух.
КЛЕРИКАЛЬНИЙ
Тлумачення слова