КЛЕРИКА́Л, а, чол. Прибічник клерикалізму; член клерикальної партії. Ті книжки, на які у Вас нападають клерикали у найбільше вподобались мені (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 206); Клерикали не прощали Сковороді його сміливості і критики у зводили на нього різні наклепи та лихословили (Історія української літератури, I, 1954, 114).
КЛЕРИКАЛ
Тлумачення слова