КЛЕРК, а, чол. У деяких буржуазних країнах — конторський службовець, діловод; конторник. Він з батьком жив у Нью-Йорку і служив клерком в одній купецькій конторі (Микола Чернявський, Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 453); Це клерки ідуть по домах, мов правлять безмовний обряд У час, як замкнулись бюро і лампи загасли в конторах (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).
КЛЕРК
Тлумачення слова