КЛЕПАННЯ

КЛЕПА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням клепати. Клепання кіс йому піснею здавалось (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 145); Удень і вночі йде клепання кожуха шахти (Олесь Донченко, Зоряна фортеця, 1933, 177); За першим варіантом передбачається клепання й зварювання листів ковша (Наука і життя, 1, 1957, 9); Втішно єсть думати, що настав-таки час, коли замовкло всяке глузування та клепання, а вимовилась вголос честь і дяка справді належна тому, хто увесь свій вік дбав, «щоб наше слово не вмирало» (Леся Українка, V, 1956, 141).