КЛЕП, у, чол. Поклепана частина коси. Це м’яка [коса], завернеться жало. Клеп зіб’єш за один покіс (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 193); Дід зішкрябав нігтем з леза землю, спробував пальцем жало. — Еге, та й заплішував ти її. Позагорталася — клеп широкий дав (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 4).
КЛЕП
Тлумачення слова