КЛЕНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клен. Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює — для століть! (Максим Рильський, III, 1961, 14); Пахло жовтавим. листом кленовим і бур’янами (Андрій Головко, II, 1957, 17);
// Зробл. з клена. Тут їли різнії потрави, І все з полив’яних мисок, І самі гарнії приправи З нових кленових тарілок (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Грай, дудо моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (Володимир Сосюра, II, 1958, 63).
КЛЕНОВИЙ
Тлумачення слова