КЛЕКІТЛИ́ВИЙ, КЛЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який клекоче. Ще мить, і він загинув би у клекотливому вирі (Олесь Донченко, III, 1956, 229); Клекітливий Черемош; Клекітлива юрба;
// Який має схильність клекотати (у 1 знач.). Клекітливий птах.
КЛЕКІТЛИВИЙ
Тлумачення слова