КЛЕЙО́НКА, и, жін. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Біля оббитих клейонкою дверей Шавловський пропустив Кардаша поперед себе (Семен Журахович, Вечір.. 1958, 42); На столі, засланому новою білою клейонкою, стояв уже готовий обід (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 45).
КЛЕЙОНКА
Тлумачення слова