КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е. Зробл. із клейонки. Він.. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (Андрій Головко, II, 1957, 124); Клейончастий плащ;
// Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою. Клейончасті двері.
КЛЕЙОНЧАСТИЙ
Тлумачення слова