КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до клеймувати.
2. у знач. прикм. Який має на собі клеймо. Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 128); Клеймовані товари.
КЛЕЙМОВАНИЙ
Тлумачення слова