КЛЕЙКОВИ́НА, и, жін. Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді. Найбільше білка й клейковини було в зерні озимої пшениці, вирощеної по чорному пару (Колгоспник України, 8, 1957, 21); Борошно з великою кількістю клейковини теж має свої переваги (Українські страви, 1957, 320).
КЛЕЙКОВИНА
Тлумачення слова